Леся Українка
Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти
Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш, мов руїна, листом вкрита.
Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.
Їм добре так удвох, – як нам з тобою, –
А прийде час розсипатись руїні, –
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?
Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?
1900 рік
Красивые стихотворения о
любви
Вс, 24-Ноя-2024, 03:21
Вы вошли как Гость! | RSS | Главная | Леся Українка - Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти | Регистрация | Вход
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поиск по сайту
Статистика
 | Всего чел. на сайте: 101 |
 | Новых за месяц: 0 |
| Счетчики | |
|
| |
| Онлайн лист | |
Онлайн всего: 5 Гостей: 5 Пользователей: 0 | |
| Cегодня нас посетили | |
Copyright Lirika.biz ©
Используются технологии uCoz