Іван Франко
Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий
Гарна дівчино, ти, цвіте розвитий,
Глянуть на тебе – значить полюбити,
Глянуть в ті очі, як море без дна,
Вчути той голос, дзвінкий, як струна,
Вчути той тихий сміх,
Сумом повитий, -
Як же тебе би міг
Хто не любити?
Гарна дівчино, блідавая зірко,
Думать про тебе і сумно, і гірко.
1884 рік